ДСТУ 9243.4:2023 Система проєктної документації для будівництва. Основні вимоги до проєктної документації
Досі вказуєте в проєктній документації посилання на ДСТУ Б А.2.4-4:2009? Тоді ми йдемо до вас! Чому? Тому що наведений стандарт регулює питання оформлення проєктної документації, а це точно та річ, яка стосується кожного.
Хочемо одразу зазначити, що посилання на вже не діюче з 01.04.2024 року ДСТУ є не поодинокими, навіть більше – хтось по правилу «ми завжди так робимо» продовжує оформлювати проєкт, як є, залишаючи незмінними і всі посилання на старі норми; хтось просто бере шалон і по ньому робить, актуалізуючи виключно назви об’єкта та окремі характеристики, – ситуацій море, проблема одна.
Отже, сьогодні тема нашої публікації – чинний стандарт, яким врегульовано основні вимоги до проєктної документації, тобто: ДСТУ 9243.4:2023.
Цей документ прийнятий 03 липня 2023 року відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» від 03.07.2023 № 175 «Про прийняття та скасування національних стандартів».
Згідно з визначеною стандартом сферою застосування, він установлює вимоги до проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд різного функціонального призначення, зокрема з урахуванням застосування автоматизованих систем проєктування та використання методів будівельного інформаційного моделювання (ВІМ). Також варто звернути увагу, що загальні правила виконання графічної та текстової документації які стосуються комплектування документації (розділ 5), її виконання (розділ 6) та оформлення зброшурованої документації (розділ 10), поширюються і на технічну документацію з інженерних вишукувань для будівництва/
Стандарт структурно містить 11 розділів:
- Сфера застосування
- Нормативні посилання
- Терміни та визначення понять
- Загальні вимоги до складу документації
- Загальні вимоги до комплектування документації
- Загальні правила виконання документації
- Правила виконання специфікацій на креслениках
- Правила внесення змін в робочу документації
- Правила прив’язки робочої документації
- Правила оформлення зброшурованої документації
- Правила комплектування електронної документації,
а також 15 додатків (А-С), три з яких є обов’язковими (додатки Л «Штамп анулювання (заміни) оригіналу документа», П «Склад проекту» та Р «відомість про учасників проєктування по кожному розділу проєкту»).
Серед термінів, визначення яких зафіксовано у ДСТУ 9243.4:2023, є такі, як «загальна пояснювальна записка», «пояснювальна записка розділу проєкту», «кресленики», «робочі кресленики», «кошторисна документація», «шифр проєкту», «основний напис» та інші.
Відповідно до положень ДСТУ 9243.4:2023 визначено вимоги до комплектування документації у томи за окремими розділами, правила оформлення таких томів.
Також для зручності, в стандарті наведено багато прикладів, наприклад, як правильно оформлювати шифр, як слід визначати порядок переліку складових матеріалів тому 1 або однотомної проєктної документації та інших томів. Розписана комплектація матеріалів робочої документації. Є виокремлені вимоги до оформлення графічної документації, до робочих креслеників.
Окремий розділ присвячений загальним правилам виконання проєктної документації. В цілому, стандарт містить досить детальну та наочну інструкцію, що за чим і як робити, описуючи навіть такі моменти, яка повинна бути орієнтація аркушів, як позначається масштаб, основні написи, виноски і таке інше.
Таким чином, наступного разу, оформлюючи документ можна відкрити не просто старий «позичений» у колег шаблон, а положення стандарту та чітко слідкувати інструкції. Особливо нічого не варто і придумувати, все вже давно продумали, і навіть проілюстрували наочними прикладами.
Як зразок, типове питання серед усіх проєктувальників, кого вказувати в графах підписів «Перевірив»: відкриваємо п. 6.36 ДСТУ 9243.4:2023: «Вимоги для перевірки розрахунків, креслеників і технічних специфікацій встановлюють залежно від класу наслідків (відповідальності) об’єктів з урахуванням ДСТУ-Н Б EN 1990: для об’єктів класу СС3 – перевірка третьою стороною (тобто, іншою організацією, анід тією, яка виконувала проектування), для об’єктів класу СС2 – перевірка іншою особою (на відміну від особи, яка виконувала проєктування за процедурою проєктної організації), для об’єктів класу СС1 – особиста перевірка виконавцем робіт».
Окремий розділ присвячений правилам виконання специфікацій на креслениках, а більш детальні вимоги до виконання специфікацій обладнання і будівельної продукції визначені у ДСТУ 9243.10:2023.
Цікавим стандарт, про який ведеться мова, буде і для тих, хто оформлює зміни у робочу документацію, видану замовнику: розділ 8 містить усю необхідну інформацію. Під зміною робочого документа (окремого аркуша кресленика або текстового документа, що має власний порядковий номер), виданого замовнику раніше, розуміють будь-яке виправлення, виключення або додавання до нього якихось даних без змін позначення цього документа. В розділі зафіксовано інформацію і про дозвіл на внесення змін, і про сам порядок внесення змін, позначення тощо.
Розділ 9 присвячений питанням розробки прив’язки робочої документації для проектів повторного використання.
В 10 розділі дуже доступно та покроково розписано про правила оформлення зброшурованої документації: які мають бути перші аркуші, титули, які та де мають бути підписи тощо, а в розділі 11 описано про комплектування електронної документації.
Приклади оформлення аркушів, розташування написів, дозволу на анулювання та багато ніших практичних моментів містять в собі додатки до стандарту, на них є і відстані, і відступи та багато іншої корисної інформації.
Тому наступного разу, при оформленні проектної документації не спішіть робити аби як та «як завжди», відкрийте стандарт і здивуєтеся, скільки відповідей на ваші питання лежать на поверхні .