Порядок проведення невідкладних робіт щодо підготовки і проведення обстежень пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних дій об’єктів. Роз’яснення Мінрегіону

28 квітня 2022 року на своєму офіційному сайті Мінрегіон надав роз’яснення щодо проведення аварійно-відбудовних чи аварійно-ремонтних робіт та інших першочергових відновлювальних робіт для фіксації руйнувань і подальшої ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану.

За день до того, 27 квітня 2022 року, на сайті Міністерства були розміщені також роз’яснення щодо фіксації руйнувань для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану.

Слід зазначити, що потреба в отриманні вказаних роз’ясненнях була нагальною та зумовленою численними запитами як постраждалих від воєнних дій, так і уповноважених органів, і виконавців робіт.

Також прогалини в порядку проведення обстежень, зокрема, залишала відсутність методики обстеження, затвердженої Мінрегіоном (згідно з інформаційною довідкою Мінрегіону, Методика обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів схвалена секцією Науково-технічної ради Мінрегіону, протокол від 23 квітня 2022 року № 1, нею встановлено особливості обстеження пошкоджених об’єктів, в тому числі єдині підходи до оформлення звітної документації. Проте посилання на текст Методики відсутній).
У вказаних роз’ясненнях Мінрегіону розкриваються особливості щодо проведення технічного обстеження пошкоджених та зруйнованих об’єктів з огляду на ступінь їх пошкодження, питання стосовно документів, які мають складатися за результатами проведених обстежень, нюанси з розробки проектної документації по відновленню об’єктів та ін.
Виходячи з положень Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2022 № 473 (далі – Порядок виконання невідкладних робіт), організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності – військовими адміністраціями (надалі узагальнюються як уповноважений орган).
Це й же термін «уповноважений орган» зустрічаємо і в Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12 квітня 2017 р. № 257 (далі – Порядок проведення обстеження).
До повноважень уповноваженого органу віднесено, зокрема, й здійснення попередніх візуальних оглядів пошкоджених об’єктів з метою формування переліків таких об’єктів.
☝️ До проведення візуальних оглядів пошкоджених об’єктів та розроблення програми робіт можуть залучатися фахівці з обстеження, визначені у пунктах 2, 2-1 та 2-2 Порядку проведення обстеження, фахівці підрозділів ДСНС, Національної поліції (за згодою), а також за необхідності – підрозділів Збройних Сил та СБУ.
🔘 Роботи з обстеження пошкоджених об’єктів можуть виконуватися на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій, після здійснення комплексу заходів щодо:
✔️ оперативного реагування на випадки виявлення вибухонебезпечних предметів, проведення обстеження (розмінування) та виконання піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням виявлених ✔️ вибухонебезпечних предметів із залученням підрозділів ДСНС, Національної поліції, а також за необхідності – підрозділів Збройних Сил та СБУ;
✔️ виконання робіт з первинного демонтажу частин об’єктів або його окремих конструктивних елементів (у разі потреби) з метою забезпечення доступу до пошкоджених об’єктів сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
✔️ виконання робіт з пошуку постраждалих та загиблих фахівцями ДСНС із залученням комунальних служб та формувань і спеціалізованих служб цивільного захисту, транспортування тіл (останків) загиблих;
✔️ здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень.

🔴 Щодо об’єктів, які за результатами попереднього огляду визначені як зруйновані та значно пошкоджені, уповноважений орган приймає рішення щодо проведення їх обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження.
До проведення обстеження залучаються сертифіковані фахівці, що мають відповідну кваліфікацію, або підприємства, установи та організації, у складі яких є такі виконавці.
Відповідно до останніх змін в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування виконавцями робіт з обстеження пошкоджених об’єктів можуть бути:
▫️експерт з обстеження будівель і споруд;
▪️ інженер-проектувальник або експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем “провідний” або “I категорія”, який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості» або «експертиза проектної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
▫️інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем “провідний” або “I категорія.
📌 За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.
📌 До зазначеного звіту також додається акт обстеження, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта.

🔴 Об’єкти, які за результатами попереднього візуального огляду визначені як незначно пошкоджені та такі, що можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту, за рішенням уповноваженого органу, можуть бути обстежені комісією, до складу якої входять представники уповноваженого органу, власника – балансоутримувача об’єкта (за можливості) та мають включатися фахівці з будівельною освітою.
📌 За результатом огляду об’єкту комісією складається акт з обстеження.

☝️ Як вже зазначалося, відповідно до останніх змін до Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженими Постановою КМУ від 19 квітня 2022 р. № 470, що проєкти будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акту, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації (детальніше – у нашій попередній публікації https://www.facebook.com/bud.expertyza/posts/3174103649497026).
📌 З формою дефектного акту можна ознайомитися в додатку 29 до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова по вартості).
У випадках здійснення першочергових робіт з відновлення пошкоджених об’єктів в рамках поточного ремонту (який відповідно до законодавства не належить до видів будівництва), обсяги робіт визначаються на підставі акту обстеження, складеного уповноваженим органом за результатами комісійного огляду об’єкта, і можуть бути представлені у формі дефектного акту. Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. Для визначення вартості таких робіт за рішенням замовника можуть використовуватись положення Настанови.
***
Мінрегіоном підготовлено спеціальну інформаційну довідку щодо нормативно-правового регулювання питань організації та виконання першочергових робіт з відновлення пошкоджених об’єктів, завантажити її можна з офіційного сайту за посиланням https://www.minregion.gov.ua/…/informaczijna-dovidka.docx
***
Для публікації використані роз’яснення Мінрегіону з офіційного сайту та положення основних нормативно-правових актів, що регулюють вказані питання.