ПроЕкт vs проЄкт: як жити з цим далі?

Експертиза проектної документації

З літа 2019 року новий правопис і його правила не обговорювали хіба що дуже далекі від української мови люди. Різні думки та відгуки, схвальні і кардинально протилежні – позицій було чимало. Та, якщо бути чесними, ситуація й на сьогодні не дуже змінилася в цьому плані.

Для тих, хто працює у сфері проектування, експертизи проектно-кошторисної документації та будівництва найбільш суттєвим стала заміна звичного «проект» і похідних від нього слів на «проєкт». Спільнокореневі слова з коренем «проект» є чи не найбільш вживаними при розробці, затвердженні (схваленні) проектної документації та втіленні в подальшому проекту в життя.

Питання правильності написання таких слів і так було не простим: дія правопису не змінювала автоматично діючі державні будівельні норми, стандарти та правила, де літери «є» просто не існувало в словах, пов’язаних з проектом. Як не замінював правопис і визначених зразків документів, які мають складатися на виконання встановлених вимог. Тому при оформленні проектної документації просто не могло не виникати відповідних питань щодо правильності і вживаності тих чи інших слів.

Дискусії між проектантами, експертами, спеціалістами не вщухали, а судовий розгляд справи за позовом про скасування нового правопису тільки додав жару в існуючі суперечки та сплутав ще більше й без цього не просту історію.

Як ви пам’ятаєте, нова редакція Українського правопису була затверджена постановою КМУ від 22.05.2019 №437 (надалі – Постанова №437), яка набрала чинності 30 травня 2019 року. На офіційному сайті Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua документ на сьогоднішній день має статус «Чинний».

Щодо судових справ, то в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна ознайомитися з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі №640/9824/19 за об’єднаними позовними вимогами Пиргас Ю.О. та ГО «Правова держава» до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, – Міністерство освіти та науки України, про визнання протиправної та скасування Постанови №437.

Об’єднані позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач діяв поза межами своїх повноважень, виключно в інтересах політичної доцільності, без врахування реального стану розвитку української мови, що застосовується її носіями, а також з порушенням порядку погодження, опрацювання і прийняття оскаржуваної постанови.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 року позовні вимоги було задоволено у повному обсязі, Постанову №437 було визнано протиправною і нечинною, самостійним і достатнім твердженням для цього висновку суд визначив те, що КМУ при прийнятті  оскаржуваної постанови діяв поза межами своєї компетенції (повноважень), що є порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України та п.1 ч.2 ст.2 КАС України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 року апеляційні скарги КМУ та МОН України було задоволено і скасовано Рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, відповідно до якої у задоволенні позовних вимогах було відмовлено.

Тобто, за результатами апеляційного розгляду нова редакція Українського правопису, затверджена Постановою №437, залишається чинною. Це підтвердять і юристи.

Крапку у вказаній дискусії повинен поставити  Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (або не поставити, якщо вирішить направити справу на новий розгляд). Так, ухвалою КАС ВС від 30.06.2021 року було відкрито касаційне провадження у справі №640/9824/21. Рішення по ній на сьогоднішній час відсутнє.

Чи буде скасовано постанову суду апеляційної інстанції і залишено в силі рішення суду першої інстанції, або ж навпаки, КАС ВС залишить касаційну скаргу без задоволення,  – покаже тільки час.

До того моменту з урахуванням існуючої ситуації, правила нового правопису є чинними.

Водночас, пунктом третім Постанови №437 визначено, що Кабінет Міністрів України постановляє «Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям сприяти використанню в новій редакції Українського правопису в діловодстві, освіті, видавничій справі, сфері телебачення і радіомовлення, інших сферах суспільного життя».

Сприяти – не значить зобов’язувати, тому поставити крапку в дискусіях, без приведення у відповідність до нових правил усіх нормативно-правових та технічних документів, поки не є можливим.

А як ви ставитеся до використання нових правил правопису при розробці проектно-кошторисної документації, проходженні комплексної експертизи та затвердженні проектів? Схиляєтеся ви до проЕкту та головного інженера/архітектора/експерта проЕкту чи все ж вважаєте правильним застосування Головний інженер/архітектор/експерт проЄкту?

Діліться з нами у своїх коментарях, насправді цікаво почути вашу думку, обґрунтування та доводи.