Затверджено Методику обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів

Методика затверджена відповідним наказом Мінрегіону від 28.04.2022 року №65,  з її текстом можна ознайомитися на офіційному сайті Міністерства.

Нагадаємо, що вказана Методика визначає особливості обстеження пошкоджених об’єктів, що проводиться відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого ПКМУ від 12.04.2017 №257 (з останніми змінами, звісно).

У Методиці дано визначення основним термінам, таким як аварійні пошкодження, відновлення, експлуатаційна придатність, розкрито поняття та критерії по віднесенню об’єктів до однієї з трьох категорій пошкоджень, зазначено, хто може бути замовником робіт з обстеження, визначено форми технічного завдання, звіту, акту тощо.

Щоб не дублювати текст Методики, виділимо основні моменти.  Повний текст, як вже зазначалося, знаходиться у відкритому доступі на сайті Мінрегіону.

Виділяють три категорії пошкоджень об’єкта:

І – орієнтовний ступінь пошкоджень до 40%, рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом поточного ремонту (якщо ступінь пошкодження до 20%) або поточного та/або капітального ремонту (при пошкодженнях від 21% до 40%);

ІІ – орієнтовний ступінь пошкоджень 41-80%, рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції об’єкта;

ІІІ – орієнтовний ступінь пошкоджень 81-100%, рекомендовано виконання невідкладних робіт з демонтажу (ліквідації) об’єкта.

Замовником робіт з обстеження може бути:

  • Власник об’єкта,
  • Управитель об’єкта,
  • Уповноважений орган (виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради або військова адміністрація).

Фінансування робіт з обстеження здійснюється за кошти фізичних чи юридичних осіб, кошти державного та/або місцевого бюджетів, а також інших коштів.

За результатами обстеження повинні бути виконані наступні завдання:

  • оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, інженерних систем та об’єкта в цілому (на підставі візуального обстеження, проведення інструментальних досліджень та перевірочних розрахунків);
  • визначення обсягів, термінів невідкладних протиаварійних робіт, консервації;
  • визначення виду та обсягів робіт з відновлення об’єкта;
  • визначення обґрунтування необхідності демонтажу (ліквідації).

Основні етапи проведення обстеження:

  • підготовка до проведення,
  • попереднє та/або основне (детальне) обстеження,
  • складення звіту про результати з рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Кількість етапів та обсяг робіт по кожному етапу визначається відповідно до технічного завдання, примірна форма якого визначена у додатку №1 до Методики.

У технічному завданні, зокрема, зазначаються:

  • загальна інформація про об’єкт та його основні характеристики,
  • інформація щодо наявної проектної, технічної документації, матеріалів інженерних вишукувань, технічної інвентаризації тощо,
  • дані щодо особливостей виконання робіт з обстеження,
  • мета обстеження,
  • кількість етапів, обсяги кожного з них,
  • термін виконання робіт,
  • склад та форма подання звітної інформації за результатами проведеного обстеження, необхідність у складанні паспорту
  • інша, важлива для сторін інформація.

Якщо на замовлення одного замовника один і той же єдиний виконавець здійснює обстеження декількох об’єктів, то можливим є складання єдиного технічного завдання на весь обсяг робіт.

Перелік робіт з обстеження визначається з урахуванням категорії пошкоджень та галузевої специфіки, виходячи з примірного переліку робіт, наведеного у додатку №2 до Методики.

Якщо об’єкт віднесено до ІІІ категорії пошкоджень, то складання технічного завдання не є обов’язковим.

Важливо пам’ятати, що роботи з обстеження пошкоджених об’єктів здійснюються виключно на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій, після виконання комплексу підготовчих заходів, до яких відносять невідкладні роботи щодо ліквідації наслідків збройної агресії рф (більш детально про них – Постанова КМУ від 19.04.2022 №473), у тому числі:

  • Проведення обстеження (розмінування) та виконання піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням виявлених вибухонебезпечних предметів.
  • Виконання робіт з первинного демонтажу частин об’єкта або його окремих конструктивних елементів з метою забезпечення доступу до них сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт,
  • Виконання робіт з пошуку постраждалих та загиблих,
  • Здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронним органами у рамках кримінальних проваджень.

Підготовка до обстеження включає у себе збір вихідних даних, первинної інформації, яка є наявною, тощо.

У разі необхідності проведення обстеження низки пошкоджених об’єктів, замовником за результатами візуальних оглядів складається програма робіт з обстеження.

Роботи з обстеження можуть здійснюватися вахтовим методом, якщо щоденна доставка фахівців не може бути забезпечена або не є економічно доцільною.

Попереднє обстеження пошкодженого об’єкта проводиться візуально за зовнішніми ознаками з метою попереднього оцінювання технічного стану, визначення категорії пошкоджень та прийняття рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження.

Не допускається проведення обстеження об’єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження.

За результатами попереднього обстеження виконавцем складається звіт, у якому зазначається:

  • Попередній висновок про технічних стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта;
  • Рекомендації щодо необхідності та обсягів основного (детального) обстеження або ж рекомендації щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об’єкта, якщо основне обстеження не вимагається (у такому разі також до звіту додається акт обстеження).

Основне (детальне) обстеження проводиться за рішенням замовника разом з виконавцем у разі виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, надійність і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж та систем об’єкта.

Методика розкриває детально, що входить до складу основного обстеження, як воно проводиться та яка документація оформлюється.

Примірний склад звіту, що формується за результатами обстеження, наведено у додатку №5 до Методики. Зокрема, визначено вимоги до оформлення титульного аркушу, вступу, короткої характеристики об’єкта, результатів візуального обстеження будівельних конструкцій об’єкта, висновки та рекомендації за результатами обстеження тощо.

Звіт завантажується до Реєстру будівельної діяльності через електронний кабінет ЄДЕССБ.

Додатки до Методики:

1 – Примірна форма технічного завдання на проведення обстеження;

2 – Примірний перелік робіт з обстеження залежно від категорії пошкоджень об’єкта;

3 – Кваліфікаційні ознаки категорії пошкоджень об’єкта;

4 – Примірний перелік основних видів інструментального обстеження;

5 – Примірний склад звіту за результатами обстеження;

6 – Примірна форма відомості дефектів та пошкоджень об’єкта;

7 – Примірна форма наведення результатів обстеження;

8 – Примірна форма акту, складеного за результатами проведеного обстеження пошкоджених об’єктів.

При цьому, слід пам’ятати, що проведення технічного обстеження є лише першим етапом на шляху до отримання компенсації завданих збитків.

Наша компанія готова допомогти вам у проведенні робіт з обстеження, економічної оцінки завданих збитків та юридичного супроводу по їх відшкодуванню, звертайтеся!