Зруйновано/пошкоджено майно: що зробити, куди йти, як залишити заявку та чи можна отримати компенсацію?

Складна та страшна ситуація після дій рашистів, але не менш складні і питання по тому, як далі рухатися. Проговорено про компенсацію та відшкодування зруйнованого і пошкодженого майна, але як саме і що потрібно робити – залишається покритим міфами та легендами. І якщо з фізичними особами хоча б зрозумілим є механізм подання заявки та фіксації пошкоджень/руйнувань, то з бізнесом взагалі темний ліс.

Ми спробували розібратися та систематизувати нормативно-правову базу і ситуацію загалом, що склалася на сьогодні. Наскільки це вийшло – можна ознайомитися в публікації. І, звісно, було б цікаво все це разом спробувати обговорити, почути ваші думки та питання, доповнення (принцип «Одна голова – добре, а дві – краще», ніхто не скасовував).

Отже, почнемо загально з нормативно-правового регулювання, якщо є чим доповнити цей перелік, пишіть у коментарях (загальні закони та кодекси ми тут не вказували, наприклад Кодекс цивільного захисту, Цивільний кодекс тощо).

1) Постанова КМУ від 20.03.2022 №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»;

2) Постанова КМУ від 12.04.2017 року №257 «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва» (з останніми змінами від 05.04.2022, що внесені Постановою КМУ №423);

3) Методика обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів (затверджено наказом  Мінрегіону від 28.04.2022 №65);

4) Постанова КМУ від 19.04.2022 №473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд»;

5) Постанова КМУ від 26.03.2022 №380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації»;

6) Постанова КМУ від 11.05.2022 №560 «Про затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (в частині внесення змін від 19.04.2022 року);

7) Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості проведення робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності об’єктів будівництва» (з додатками);

8) Постанова КМУ від 18.12.2013 №947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» (але по її застосуванню у нас є окрема думка, далі в публікації);

9) Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»

10) Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» (направлено на підпис Президента станом на 20.05.2022, номер проекту Закону 7282);

11) Проект Закону України №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації»;

12) Проект Закону України №7193 «Про державну реєстрацію збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Тепер, трохи ситуації на теперішній час.

Після звільнення північних і північно-східних областей від військ загарбника, люди та бізнес почали приходити до тями, вертатися до своїх домівок, хоча не завжди до чого і можна було повернутися.

Руйнування та пошкодження – тепер це, на жаль, звична картина для України.

Зрозуміло, що було анонсовано про запровадження процедури відшкодування збитків, завданих внаслідок воєнних дій.

Так, 20.03.2022 прийнято постанову КМУ №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (далі – Постанова  КМУ 326). Дана постанова встановлює основну процедуру та критерії (показники) для оцінки завданих збитків і шкоди, по різним напрямам, визначає відповідальні органи державної влади за розробку конкретних методик та власне визначення шкоди. Зокрема, але не виключно, в Постанові виокремлено:

– напрям втрат житлового фонду і об’єктів ЖКГ (відповідальні за методику – Мінрегіон, погоджує Мінреінтеграції, відповідальні за визначення шкоди та збитків – обласні, Київська міська державна адміністрації, а на період воєнного стану – військові адміністрації);

– економічні втрати підприємств (як державних, так і недержавних), що включають у себе втрати внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (відповідальні за методику Мінекономіки та ФДМ, відповідальні за визначення шкоди та збитків – органи виконавчої влади щодо державних підприємств, обласні, Київська міська державна адміністрації, а на період воєнного стану – військові адміністрації, – щодо приватних підприємств);

– втрати установ та організацій (так само, державних і недержавних).

На розробку методик по напрямам визначеним  міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади надано термін у шість місяців з дня прийняття постанови.

Станом на сьогодні методики ще не затверджені (ми зараз говоримо конкретно про виділені вище напрями). Тому, фактично, процедура визначення та відшкодування збитків і шкоди зараз ще відсутня. Про це слід пам’ятати. Особливо, якщо окремі «експерти» завіряють людей та бізнес, що готові вже забезпечити їм відшкодування.

26 березня 2022 року прийнято постанову КМУ №380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (далі – Постанова 380). Саме відповідно до цієї постанови зафіксовано, що громадяни України (!) можуть зафіксувати пошкоджене або зруйноване майно через Портал Дія або його мобільний додаток, або ж через звернення до ЦНАП чи нотаріуса.

У самій же постанові зазначається, що має бути прийнято Закон України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна (пункт 6 Постанови 380), а інформаційне повідомлення (!), подане відповідно до цієї постанови, буде прирівнюватися до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.

Тобто, заяви через Дію або ЦНАП людям можна і потрібно подавати. Після врегулювання на законодавчому рівні питання компенсації, саме ці повідомлення матимуть статус заявок.

Що робити юридичним особам, ФОПам – питання залишається відкритим, цією Постановою 380 воно не регулюється. Так само як і не регулюється питання щодо іноземців або осіб без громадянства, які мали майно в Україні і яке було пошкоджено. Ця прогалина є досить важливою, а зафіксувати руйнування/пошкодження потрібно. Як варіант, який ми бачимо, потрібно звернутися до правоохоронних органів, органів ДСНС (якщо була пожежа), виконавчих органів сільської, селищної, міської ради або військових адміністрацій.

Щодо подальших дій, то логічним видається проведення обстеження зруйнованих та пошкоджених об’єктів. І тут маємо дещо також цікаве.

Здавалося, вказане питання врегулювалося внесеними змінами від 05.04.2022 до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого Постановою КМУ від 12.04.2017 року №257 (далі – Постанова 257),  а також розробленою на його виконання Методикою обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів (затверджено наказом  Мінрегіону від 28.04.2022 №65) (далі – Методика 65) та Настановою з визначення вартості проведення робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності об’єктів будівництва (Кошторисні норми України). В принципі, Методика – це детальний покроковий алгоритм дій по обстеженню, формування звіту за його результатами і заведення його в електронну систему.

Проте, Методика була прийнята, як вже зазначалося, 28.04.2022, а її текст з’явився на сайті Мінрегіону на початку травня.

До того ж часу чомусь всі вирішили, що потрібно проводити обстеження відповідно до Постанови КМУ від 18.12.2013 №947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» (далі – Постанова 947). Були сформовані комісії, ці комісії проводили обстеження та за результатами складали акт по формі відповідно до Постанови 947.

Але є декілька «але»:

1) вказана постанова стосувалася періоду надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненою збройною агресією РФ, наразі ми маємо офіційно введений воєнний стан,

2) у вказаній постанові у п. 6 прямо вказується, що комісія з розгляду питань по виплаті допомоги/компенсації створюється у Донецькій та Луганській областях;

3) вказана постанова поширюється тільки на постраждалих фізичних осіб і тільки на їх житло (будинки та квартири), по факту ж обстежувалися і школи, і садочки, і лікарні та інші об’єкти соціальної інфраструктури.

З урахуванням прийнятих у 2022 році Постанов та в очікуванні прийняття Закону видається, що процедура проведення обстеження та отримання компенсації буде інакшою за передбачену у Постанові 947.

Зокрема, по обстеженню, як вже зазначалося, детально описано в Постанові 257 та в Методиці 65. Тобто, даний крок вже фактично врегульований і може бути застосований (!) як фізичними особами, так і установами, підприємствами, організаціями.

Обов’язково слід пам’ятати, що обстеження повинні проводити кваліфіковані сертифіковані спеціалісти (!), а за його результатами складається звіт встановленої форми та акт. При цьому Звіт обов’язково повинен бути заведений в  Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Він же буде підставою як для подальшої компенсації, так і для розробки дефектного акту і кошторису або завдання на проектування для розроблення проектної документації на відновлення, чи акту про демонтаж. Всі, хто працює у сфері проектування та будівництва, знає, що якщо тих чи інших вихідних даних немає у ЄДЕССБ, то заведення в нього проектної документації, а значить, і подальше проведення експертизи, отримання дозвільних документів є унеможливленим. Тому на це варто звертати увагу.

Більше детально про обстеження ми писали тут: https://budexp.com.ua/zatverdzheno-metodyku-obstezhennya-budivel-i-sporud-poshkodzhenyh-vnaslidok-nadzvychajnyh-sytuatsij-bojovyh-dij-ta-terorystychnyh-aktiv/.

Отже, як бачимо, проведення обстеження вже є не тільки можливим, а й доцільним/необхідним. Замовником обстеження може бути власник, управитель об’єкта, який пошкоджено/зруйновано, або уповноважений орган (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад чи військових адміністрацій).

Після його проведення, логічним є встановлення (фіксація) розміру завданих збитків і нанесеної шкоди. До цього логічно залучати незалежних оцінювачів та/або судових експертів.

Перших – оскільки це їх діяльність, більше того, в наявних проектах Закону про порядок компенсації вже згадується про них як суб’єктів оцінювання, других – враховуючи можливість спорів щодо розміру компенсації, висновок судового експерта матиме свою вагу під час судового розгляду.

У будь-якому випадку, варто зафіксувати розмір завданих збитків та шкоди.

Після цього, логічними є дві опції:

1) замовник може нічого не робити з об’єктом (окрім випадків, коли його демонтаж є необхідним з урахуванням аварійності та потенційної небезпеки) і чекати встановлення процедури компенсації та її отримання (однак, зрозуміло, це може розтягнутися навіть не на місяці, а і на роки),

або ж

2) якщо за результатами обстеження встановлено можливість відновлення об’єкта і воно є економічно доцільним для власника, то на підставі звіту з обстеження, в залежності від характеру і обсягу пошкоджень, можна формувати дефектний акт і кошторис (нагадаємо, внесеними змінами до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (Постанова КМУ від 11.05.2011 №560)  передбачено можливість розроблення проектів будівництва капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків), пошкоджених в результаті воєнних дій, у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації на підставі звіту за результатами обстеження об’єкта) або розробляти проектну документацію.

Підсумовуючи проаналізоване вище, можемо сформувати такий алгоритм дій:

  1. Фіксація зруйнованого чи пошкодженого об’єкта (для фізичних осіб – через Дію або ЦНАП/нотаріуса, для юридичних осіб – через правоохоронні органи або ДСНС).
  2. Проведення обстеження технічного стану об’єкта виключно сертифікованими спеціалістами у вже встановленому постановою КМУ та методикою Мінрегіону порядку з видачою звіту встановленої форми та акта обстеження, звіт заведений в ЄДЕССБ.
  3. Проведення економічної оцінки завданих збитків (незалежні оцінювачі та/або судові експерти).
  4. У випадку прийняття рішення і встановленої за результатами обстеження можливості подальшої експлуатації об’єкта, складання дефектного акта або проектної документації з урахуванням рекомендацій стосовно відновлення об’єкта та посилення будівельних конструкцій.

Інакші дії або проведення обстеження особами, які не відносяться до переліку виконавців, які передбачені Постановою 257, можуть призвести до того, що виникне необхідність повторного обстеження (за відгуками окремих наших колег так і було вже).

Просимо всіх небайдужих та  зацікавлених долучитися до обговорення даного питання. Можливо, ви маєте, що додати по суті, або маєте власний досвід у цьому питанні. Пишіть на нашу офіційну пошту 📧 office@budexp.com.ua