Експертна оцінка у сфері будівництва: ключові моменти, які необхідно знати

Експертна оцінка e caths ,elsdybwndf

Більшість тих, хто працює у сфері будівництва та архітектури, вже добре знають, що мається на увазі, коли йде мова про експертну оцінку. У цій публікації ми спробуємо узагальнити ці знання і розуміння та пояснити, чому експертну оцінку у сфері будівництва не можна розглядати як альтернативу експертному звіту в обов’язкових випадках проведення експертизи, але чому нею не варто нехтувати, а також які плюси вона дає її замовнику.

Отже, передусім поняття «експертна оцінка» згадується у профільному Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, частина 4 статті 31 цього Закону, яка говорить про обов’язкові випадки проведення експертизи проектної документації, містить у собі положення, що за рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Більш детально суть експертної оцінки розкриває  ДСТУ 8907:2019 Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво (далі – ДСТУ 8907:2019).

Так, відповідно до пункту 4.9 ДСТУ 8907:2019 за бажанням замовника або проектувальника для підтвердження правильності прийнятих проектних рішень може бути проведено експертизу проектної документації у тих випадках, які не є обов’язковими (дивися ту ж саму статтю 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 4.8 ДСТУ 8907:2019).

Під такі «необов’язкові» випадки підпадають:

– об’єкти з незначними наслідками (СС1) у цілому або за окремими напрямами та/або за окремими розділами;

– об’єкти з середніми наслідками (СС2) та значними наслідками (СС3) за окремими напрямами та/або окремими розділами.

Тобто, це означає, що якщо ви маєте об’єкт з класом наслідків СС1, то можете виключно для свого розуміння та впевненості у правильності проектних рішень провести експертизу всього об’єкта в цілому з залученням необхідних відповідальних експертів і фахівців. Або обрати той напрям, який є найбільш для вас важливим і суттєвим. Яскравим прикладом для того може слугувати пожежна безпека, адже для будь-якого об’єкта будівництва її забезпечення має ключове значення, оскільки вона безпосередньо пов’язана з безпекою життя і здоров’я людей.

Якщо ж у вас об’єкт будівництва має клас наслідків СС2 або СС3, то, як не крути, тут ви зобов’язані пройти комплексну експертизу проектної документації. Водночас, це не забороняє звернутися і за експертною оцінкою за окремим напрямом (та ж сама пожежна безпека, міцність, надійність та довговічність, екологія тощо) або окремого розділу (наприклад, електротехнічні рішення, або генеральний план та інші).

Які ж основні відмінності експертної оцінки від експертного звіту у класичному його розумінні? Як говорить нам ДСТУ 8907:2019 експертні звіти бувають типів А, Б, В, Г і Д (останній – т.з. негативний), вони всі (крім звіту форми Д) складаються у відповідності до встановленої форми, на спеціальних захищених бланках експертної установи та мають містити інформацію, зазначену в ДСТУ 8907:2019.

Експертна оцінка складається у довільній формі, на бланках експертної організації (тобто, вимога щодо спеціальних захищених відсутня). Кожна експертна організація має своє бачення на неї: хтось деталізує до найменших дрібниць описову частину, а інші обмежуються узагальненими фразами про відповідність прийнятих проектних рішень встановленим нормам, правилам і стандартам.

Важливим для розуміння замовника повинен бути той факт, що сама по собі експертна оцінка у сфері будівництва не є підставою для затвердження (схвалення) проектної документації на будівництво та отримання документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт (і це зрозуміло, бо положення, які регулюють такі питання, вимоги щодо отримання експертної оцінки не містять).

В чому ж її перевага? І чи варта вона уваги?

Так, варта. Адже отримана позитивна експертна оцінка слугуватиме додатковою гарантією та підтвердженням того, що прийняті проектні рішення є правильними і відповідають нормативним вимогам за окремими напрямами.

Фактично, відповідальні експерти (фахівці), які її проводять і які ставлять свої підписи при її оформленні, розділяють з проектантами відповідальність за перевірені напрями (розділи).

Вартість проведення експертної оцінки визначається за домовленістю між замовником та виконавцем, зазвичай в її основу лягають усереднена вартість людино-дня роботи експерта та фактично затрачений на проведення час.

Варто звернути увагу, що при укладенні договору з експертною організацією, в ньому прописується, які саме напрями та/або розділи будуть розглядатися, а також зазначається, що результатом робіт буде саме експертна оцінка.

 

А чи зверталися ви за проведенням експертної оцінки і чи вважаєте її корисною? Діліться своєю думкою у коментарях!